Тарас Житинський - Любо братці любо

Любо братці любо

Українська махновська пісня

Слова музика; народні

Виконує; Тарас Житинський

Текст пісні

Як батько заграє, - ворог враз ридає;

То іти до кого молодому козаку?!

Червоні ліворуч, білії праворуч,

А я піду до батька на гражданськую війну.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,

З нашим отаманом не приходиться тужить.

Із валки лунко, лунко в береги

Вдарили одразу короткі батоги.

Батько нахилився, коня у кар’єр,

"Висікти сволоту!", цівку плечем впер.

А першая куля, а першая куля

Порснула по мені та спасли ремні.

А другая куля, а другая куля

Вранила коня, ще за світа дня.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,

З нашим отаманом не приходиться тужить.

А третяя куля, а третяя куля

Вцілила мене, мого коня нехай мине.

Як терпець урвався - то не налякать,

Тільки б дотягнуться, а на смерть начхать.

Не сумуйте батьку, нічого пенять,

Ті хто виноваті вже навіки сплять.

А що не владнали та не домайстрували

Буде того зілля нашим дітям дорубать.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,

З нашим отаманом не приходиться тужить.

Годі на сьогодні, браття, храбрувать,

Коні натомились, хлопці хочуть спать.

Нічого не шкода, ні врага-ні рода,

Шкода тілько волі та буланого коня.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,

З нашим отаманом не приходиться тужить.