Хор Дніпро - Я піду в далекі гори

Я піду в далекі гори

Українська пісня

Слова і музика: Володимир Івасюк

Виконує: Хорова капела Днiпро

Текст пісні

Я піду в далекі гори, на широкі полонини

І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви

І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови.

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.

Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру, мрію молоду,

І цвітуть сади для мене, як до тебе йду.

А як вітер з полонини прилетіти не захоче,

Все одно знайду дівчину – чорні брови, карі очі.

Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви

І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови.

Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.

Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру, мрію молоду,

І цвітуть сади для мене, як до тебе йду.

Хорова капела Дніпро

Хор «Дніпро» була заснована у 1843 році. 1834 році у Києві було засновано Університет Святого Володимира, а через 9 років, точніше у 1843 році, було створено перший хоровий осередок університету. Спочатку хор функціонував як церковний, згодом набув світського статусу. У 1859 року, відбулись перші концерти в університеті.

За часів головування українського композитора Миколи Лисенка з 1861 по 1866 рік університетський хор виконує народні пісні та робить постановки драматичних п'єс.

Після Емського указу 1876 року ( розпорядження російського імператора Олександра II від 18 травня 1876, підписане в Бад-Емсі і спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком) хор обмежили в діяльності він існував лише як церковний осередок.

У 1888 - 1892 роки, колектив «Дніпро» очолював Якiв Калiшевський, регент митрополичого хору Софіївського собору та соліст Київської опери.

У 1908—1917 рік, хором керує видатний український композитор та диригент Олександр Кошиць. За десять рокiв роботи з Кошицем хор студентiв університету дав у Києвi понад 30 великих афішованих концертів та виконав понад 150 хорових творів західноєвропейських та українських композиторів. У тому числі пісні та колядки Миколи Лисенка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.

У 1914 р. композитор Микола Леонтович створив найпопулярнішу хорову обробку колядки «Щедрик», а 25 грудня 1916 р. на урочистому Різдвяному вечорі «Щедрик» вперше прозвучав у стінах Київського університету імені Св. Володимира у виконанні студентської хорової капели університету. Микола Леонтович особисто диригував капелою.

У 1917 р. частина капели під орудою О.Кошиця виїхала на західноєвропейські гастролі. Але після падіння Української Центральної Ради і приходу до влади більшовиків, Кошиць та хористи прийняли рішення залишитися за кордоном. У 1922-му частина колективу разом з диригентом перебралася до Америки, де протягом двох десятиліть успішно виступала у США, Канаді, Мексиці, Бразилії, на Кубі.

У жовтні 1922 рік. у Нью-Йорку було здійснено перший запис «Щедрика» у виконанні капели під керівництвом О. Кошиця. У 1936 рік. з'явилась англійська версія «Щедрика», яка набула всесвітнього визнання як «Сarol of the bells». Її створив американський композитор, українець за походженням, Петро Вільховський.

У 1939 році. Київський університет названо на честь Тараса Шевченка, а у 1964 році. хоровій капелі на чолі з Михайлом Хардаєвим присвоєно почесне звання народного колективу і назву «Дніпро». За цей час капела стала лауреатом та переможцем міжнародних та республіканських конкурсів і фестивалів.

З 1976 року хорова капела «Дніпро» багато подорожувала з гастролями по Україні та за кордоном (Литва, Латвія, Росія, Білорусь, Болгарія, Голландія та Німеччина). І сьогодні народна хорова капела «Дніпро» існує при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і радує нас своїми піснями.