Ой не ходи Грицю та й на вечорниці 

Ой не ходи Грицю

Українська народна пісня

Слова: Маруся Чурай

Музика: народна

Текст пісні

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,

Бо на вечорницях дівки-чарівниці!

Котра дівчина чорні брови має,

То тая дівчина усі чари знає.

У неділю рано зіллячко копала.

А у понеділок пополоскала.

Прийшов вівторок – зіллячко зварила,

А в середу рано Гриця отруїла.

Як прийшов четвер – та вже Гриць помер

Прийшла п’ятниця – поховали Гриця.

А в суботу рано мати дочку била:

"Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?

"Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має,

Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає!

Нехай же не буде ні тій, ні мені,

Нехай достанеться Гриць сирій землі!"

"Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила,

Що через тебе мене мати била!

Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата

Із чотирьох дощок дубовая хата!"

«Ой не ходи Грицю» написала Маруся Чурай, ця пісня розповідає історію з її життя. Маруся Чурай  кохала одного козака на ім'я Гриць і цього козака отруїла.

Як відомо у літку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти. Маруся Чурай на суді стверджувала, що отруту вона приготувала собі а козак Гриць випадково її випив. Пісня яку написала вона це свого роду зізнання, виходить вона дійсно отруїла козака Гриця.

Богдан Хмельницький своїм указом в честь її батька козака Гордія Чурая якого стратили у Варшаві поляки, помилував Марусю Чурай.

Указ гетьмана мав такий текст :

«В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала. Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити.