Світозари - Не моя вина

Творчість поета Миколи Луківа відзначено престижними міжнародними та всеукраїнськими преміями. Він  лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди, премій імені Миколи Островського, С. Гулака-Артемовського, Всеукраїнської премії ім. В. Вернадського. За плідну творчу працю нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня, орденом Святого Володимира. За заслуги у відродженні духовності в Україні та утвердженні Помісної Православної Церкви удостоєний ордена Святого архістратига Михаїла. Він заслужений діяч мистецтв України, академік Української екологічної академії наук, понад двадцять років очолює всеукраїнський літературно-художній та суспільно-політичний журнал «Дніпро».

Автор двох десятків поетичних збірок: «Ріка», «Шлях», «Політ», «Весняні дощі», «Отча земля», «Кущ осінньої калини», «Поезії», «Право на пам'ять», «Росте черешня в мами на городі» та інших. Пісні, створені на його слова, звучать не лише в Україні, їх можна почути скрізь, де живуть наші земляки,  від країн слов'янського світу до Канади, США та Австралії.

Від 1990 співпрацював з композиторами-тернополянами — О. Бурміцьким, А. Горчинським, співаками — Л. Бурміцькою, Н. Бучинською. Учасник літературних свят на Тернопільщині: «Тернове поле» (1994, м. Тернопіль), «Пісні над Нічлавою» (1995, м. Борщів), де познайомився з Анатолієм Горчинським, який написав мелодію пісні «Росте черешня в мами на городі» і виконав її. 1998 у Тернополі вийшла перша збірка пісень Миколи Луківа «Мелодії для матері і коханої».