Ірина Білик - Цвіте терен

Цвіте терен

Українська народна пісня

Слова: народні

Виконує; Ірина Білик

Текст пісні

Цвіте терен, цвіте терен,

Листя опадає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає.

А я молода дівчина,

Та й горя зазнала,

Вечороньки не доїла,

Нічки не доспала.

Ой візьму я кріселечко,

Сяду край віконця,

Іще очі не дрімали,

А вже сходить сонце.

Мої очі не дрімайте

Не будете спати;

Бо поїхав мій миленький

Іншої шукати.

Цвіте терен, цвіте терен,

Листя опадає.

Хто в любові не знається,

Той горя не знає.

Пісня Цвіте терен

В народній пісні "Цвіте терен" оспівують розлуку закоханих людей.

Коли між закоханими людьми починають руйнуватися стосунки, тоді між ними виникає стіна непорозумінь. Ця стіна непорозумінь росте і в кінцевому результаті люди розлучаються. Якраз про таку стіну непорозумінь співають пісні "Цвіте терен". У давні часи, терен садили на межі, також садили таку колючу рослину як повій, ці колючі рослини були природною перешкодою для чужинця і чужинець не міг безперешкодно потрапити на чуже обійстя. Автор пісні бачить, що їхнє кохання руйнується і між закоханими росте стіна з терену, і цей терен дуже колючий, тому що на ньому вже немає листя, залишились лише одні голки.

Пісня, Цвіте терен, розповідає про складні стосунки між закоханими людьми. Дівчина, яка написала слова пісні, мабуть сама пережила ці складні стосунки. З пісні видно, що людини страждала дигресією і навіть  не спала ночами.

В кінці пісні, автор української народної пісні, нам повідомляє, що він чекає на свого коханого, але терен цвіте.