Гімн Росії виявився крадений

Національний гімн Росії виявився крадений. Чи дійсно гімн Росії росіяни вкрали в Миколи Лисенка, і в українців?

Твердження про те, що музика державного гімну Російської Федерації є плагіатом твору українського композитора Миколи Лисенка, є давнім і предметом гострих дискусій, особливо в українському культурному та медійному просторі. Хоча прямий юридичний доказ " крадіжки " відсутній, існує низка вагомих аргументів і спостережень, що вказують на разючу подібність двох мелодій.

У центрі звинувачень міститься порівняння музики гімну, написаної Олександром Александровим, та фрагментів з опери українського класика Миколи Лисенка "Тарас Бульба", а саме твору, відомого як "Епічний фрагмент".

Микола Лисенко працював над оперою "Тарас Бульба" з 1880 до 1891 року. "Епічний фрагмент" був написаний у цей період. Музика, яка згодом стала гімном СРСР, а потім і Росії, була створена Олександром Александровим у 1938 як "Гімн партії більшовиків". Таким чином, твір Лисенка з'явився майже на півстоліття раніше.

Музика нинішнього гімну Російської Федерації, яка є ідентичною музиці гімну СРСР (з 1944 року), має в основі мелодію, що дуже схожа на фрагмент з твору Миколи Лисенка «Епічний фрагмент».

Хронологія та докази

 1. Твір Миколи Лисенка: Композитор написав свій «Епічний фрагмент для фортепіано, тв. 20» приблизно у 1875-1876 роках. Це відомий твір, який входив до репертуару піаністів і був опублікований.

 2. Гімн Радянського Союзу: У 1938-1939 роках в СРСР проходив конкурс на створення нового державного гімну. Офіційним переможцем було оголошено композитора Олександра Александрова. Його музика була затверджена у 1944 році.

 3. Музична схожість: Якщо порівняти початкову музичну фразу гімну Александрова та одну з головних тем «Епічного фрагмента» Лисенка, їхня подібність є очевидною. Схожість простежується, послідовність нот та інтервали між ними практично збігаються.

  4. Ритмічній структурі: ритм початкової фрази також майже ідентичний.

Різниця в часі створення творів — понад 60 років — виключає можливість випадкового збігу або запозичення Лисенком у Александрова.

Історичний контекст

Версія про плагіат виглядає ще більш переконливою, якщо врахувати історичні обставини:

 а) Доступність твору: Микола Лисенко був одним із найвідоміших композиторів свого часу на території Російської імперії. Його твори видавалися та виконувалися. Олександр Александров, як професор Московської консерваторії та провідний радянський музичний діяч, мав доступ до нотної спадщини Лисенка і, найімовірніше, був з нею знайомий.

 б)  Радянська культурна політика: В СРСР існувала практика привласнення культурних надбань народів, що входили до його складу, та їх подальша "радянізація" або "русифікація". Історія української культури знає безліч прикладів, коли українські митці, ідеї та твори маркувалися як "загальнорадянські" або просто російські.

Висновок : Хоча прямих доказів, таких як зізнання Александрова чи документи, що підтверджують плагіат, не існує, сукупність фактів робить версію про запозичення надзвичайно ймовірною. Схожість мелодій занадто велика, щоб бути випадковістю. Твір Лисенка був створений на шість десятиліть раніше. Практика культурного привласнення була поширеною в СРСР.

Таким чином, твердження, що музику для гімну Росії було "вкрадено в українців " "вкрадено Миколи Лисенка", є високо обґрунтованою версією, яку підтримує багато українських музикознавців та істориків. В офіційних російських джерелах, звісно, єдиним автором музики гімну вказаний Олександр Александров.

Епічний фрагмент Лисенко