Корсун Олександр Олексійович

Біографія: Олександр Олексійович Корсун, народився 8 червня 1818-го року, на Таганрогщині, в родовому маєтку Богданівська Антипівка (тоді Ростовського повіту Катеринославської губернії). Рід Корсуна, хоч і був дворянським, походив він із запорізьких козаків.

«Я за предками щирий запорожець» згадував Олександр Корсун у своїх спогадах.

Навчався, поет Олександр Корсун, у Таганрогській гімназії, яку закінчив з відзнакою. Трохи працював на Таганрогській митниці, а 1837-го року, склав іспити на юридичний факультет Харківського університету. Харків тоді був осередком культурного життя всієї східної України, яке зосереджувалося навколо саме Харківського університету. Існував у Харкові і український літературний гурток, членом якого відразу став Олександр Корсун. Душею цього гуртка був Григорій Квітка-Основ’яненко (класик української літератури). Під впливом Тарасових поезій Корсун теж починає писати вірші в народному дусі. Вони не дотягували до рівня Кобзаря, хоча на одну з поезій Олександра Корсуна, «Сирітську долю», чекало велике майбутнє - вона стала народною піснею.

«Сирітська доля».

Ой у полі вітер віє,

Траву нагинає,

Кобзар сидить на могилі

Та вітру питає:

«Чи не знаєш, буйнесенький,

Де сирітська воля,

Де фортуна, де надія,

Де сирітська доля?»

Вітер йому одвічає:

«Знаю, діду, знаю!

Бачив долю сирітськую

У темному гаю.

Бідна доля! Надавлена

Сирими купками;

А що діти... а ще плаче

Гіркими сльозами!..»

Олександр Корсун, завдяки своєму віршу, став відомим поетом і автор пісні - Віє вітер віє буйний. Помер Олександр Корсун, 25 жовтня 1891 року.