Ніч яка місячна зоряна ясная

У 1851 - 1856 роках. хлопець навчався у Полтавській гімназії, яка була на той час однією з найкращих.

У 1858 році Михайло Старицький разом з Миколою Лисенком вступає до Харківського університету, а у 1860-му переводиться на фізико-математичний факультет Київського університету.

1861 року повертається до рідного села, щоб вступити у володіння батьківською спадщиною.

1862 року одружився із сестрою Миколи Лисенка Софією Віталіївною.

1864 року повертається до Київського університету, але навчається вже на юридичному факультеті. 1865 року закінчує навчання у Київському університеті.

 1871 року оселився у Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком -  вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».

Старицький записував народні пісні, які потім видавав в обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»).

У 1878 році під тиском імперської влади Старицький припиняє активну громадську діяльність і деякий час, імовірно, мешкає у своєму родовому маєтку. Його перебування в цей період за кордоном, про що йдеться у деяких розвідках, практично нічим не підтверджується. До діяльного суспільного життя письменник повертається 1880 року. У 1883 та 1884 роках митець видавав український альманах «Рада» (вийшло два випуски)

У серпні 1883 року Михайлу Старицькому було запропоновано очолити першу національну професійну трупу, більш відому як Театр корифеїв. Згаданий колектив у жовтні 1882 року створив у Єлисаветграді Марко Кропивницький, який і надалі продовжував виконувати в ньому обов'язки режисера. Старицького запросили до театру передусім як мецената, і він повністю виконав свою шляхетну місію. Драматург, як відомо, продав свій маєток і майже всі виручені кошти потратив на потреби трупи.

У 1885 році через низку причин Старицький залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів.

1895 року митець залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.

Помер Михайло Старицький у Києві 27 квітня 1904 року, похований на Байковому кладовищі.