Негребицький Іван

Біографія: Існує кілька згадок про Івана Негребицького, але найчастіше його ім'я пов'язують з авторством відомої української пісні "Розпрягайте, хлопці, коні".

За деякими джерелами, зокрема за розповіддю дружини Нестора Махна Галини Кузьменко, Іван Негребицький був махновцем з Полтавщини. Вважається, що пісня "Розпрягайте, хлопці, коні" була маршем загонів Нестора Махна, і її автор, Іван Негребицький, нібито отримав за неї 25 років заслання в Магадан. Ця версія підкреслює трагічну долю творця пісні, яка стала народною, але була прихована в радянські часи.

Хоча пісня "Розпрягайте, хлопці, коні" часто вважається народною, існують свідчення про її авторство Іваном Негребицьким. Це свідчить про те, що багато українських пісень, які вважаються народними, насправді мають своїх авторів, але їхні імена були стерті з історії з різних причин.

Важливо зазначити, що інформація про Івана Негребицького переважно стосується його ймовірної причетності до створення пісні "Розпрягайте, хлопці, коні" та його зв'язку з махновським рухом. Детальної біографії, яка б охоплювала всі аспекти його життя, у відкритих джерелах обмаль, тому я пофантазую на тему його пісні.

Автор пісні Розпрягайте хлопці коні

Цікава історія пісні «Розпрягайте хлопці коні». Краєзнавець Віктор Яланський у книзі, виданій у 1999 році, «Нестор і Галина, розповідають фотокартки» наводить розповідь Галини Кузьменко, дружини Нестора Махна, що автором цього твору є махновець з Полтавщини Іван Негребицький.  

Як розповідала Галина Кузьменко, махновська версія пісні трохи відрізнялась, у неї був  завершальний  куплет:

Запрягайте, хлопці, коней

Годі вам вже спочивать,

Та й поїдем із Гуляй-Поля

Щастя й волю здобувать.

В цій пісні цікавий приспів - Маруся раз, два, три калина,  тому я вирішив трохи пофантазувати на тему приспіву. Махновець Іван Негребицький міг обрати для пісні поширене в Україні  жіноче ім’я Маруся, також персонажем для пісні могла послужити отаманша  Маруся Никифорова, яка зі своїм козачим підрозділом входила в склад армії Махна.

Отаманша Маруся воювала на сході України і сучасного Дону,  воювала як проти більшовиків так і проти білогвардійців і вона була в той час дуже відомим отаманом в Україні, який загинув при невідомих обставинах.

Офіційна версія смерті така:  

Восени 1919 року Никифорова спланувала замах на керівництво більшовицької Росії. Вона планувала закласти вибухівку і підірвати все керівництво більшовиків на чолі з Леніном, а потім утекти до Польщі для організації анархістської революції. Вибухівку вона заклала і вбила якусь частину партійців, але самого Леніна ця помста минула. Після теракту в Москві, вона втекла до Севастополя, де  її впізнав хтось з білогвардійців і Марусю арештували.

У вересні 1919 року її разом з чоловіком Вітольдом Бжостеком повісили у дворі севастопольскої тюрми за наказом денікінського генерала Слащова.