Барнич Яраслав Васильович

Яраслав Барнич

30 вересня 1896 року, у селі Балинці на Коломиї, народився Яраслав Васильович Барнич, який стане відомим композитором,скрипалем і педагогом. Його найвідоміший твір, який знають всі, це пісня "Гуцулка Ксеня".   Навчався Ярослав, в Коломийській гімназії. 1914 році, вступив добровольцем до легіону Українських Січових Стрільців. У жовтні 1915 року, склав гімназійний іспит зрілості перебуваючи на службі в УСС у Відні.    У 1916 році, пан Ярослав Барнич разом із композиторо Михайлом Гайворонським, організовує струнний квартет Українських Січових Стрільців, до складу якого увійшли Антін Баландюк і Роман Лесик.   Після першої світової війни,  з 1921 по 1924 рік, він диригував у місті Львові в Українському театрі товариства "Бесіда" під керівництвом Йосипа Стадника, там у Львові, закінчив Львівський вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка.    Працював в Ужгороді, був диригентом оркестру місцевого театру, в Самборі вчителював. В 1929 році переїхав до міста  Станиславів  (тепер Івано-Франківськ), працював там  вчителем в школах, гімназіях, семінарії сестер Василіянок, державному Музичному інституті ім. С. Монюшка, польській Вищій школі ім. Ф. Шопена. Це був особливо творчий період композитора, там і одружився з акторкою Ярославою Рубчак.   3 осені 1939 року,  працював диригентом Станиславівського муздрамтеатру, симфонічного оркестру філармонії, у 1940 року. створив Гуцульський ансамбль пісні і танцю.   В роки німецької окупації обіймав посаду диригента Львівської опери. Перед приходом радянської влади, будучи вже відомим композитором і диригентом, подався в еміграцію. Спочатку жив в Німеччині, а в 1949 році, емігрував у США.  Працював там в різних установах, також керував українським хором імені Тараса Шевченка у місті Клівленді.   У 1952 році. Барнич у Нью-Йорку створюється Український Музичний Інститут, там викладає гру на скрипці. Впродовж 15-ти років, (з 1951 по 1966 рік )  Ярослав Барнич працював художнім керівником та диригентом Українського хору імені Тараса Шевченка (Клівленд, США) і провів з ним понад 100 великих концертних виступів. Отримав звання Почесний громадянин міста. Вінніпега у Канаді.    В 1966 році. українська діаспора широко відзначила 70-річчя композитора, вручивши йому «Золоту батуту» зі слонової кістки та золотим окуттям. Своє вітання і благословення надіслали ювілярові Папа Римський Павло VI, глава УГКЦ Йосиф Сліпий. 23 квітня 1966 року. було оголошене «Днем Барнича» у штаті Огайо. 1 червня 1967 року. Ярослава Барнича не стало. Похований у Клівленді (Огайо, США). Остання робота митця це п'єса-казка на три дії "Чародійна сопілка". На прохання його дружини Ярослави Барнич текст "Чародійної сопілки" був дописаний Леонідом Полтавою. За своєї життя Барнич написав багато різних творів, але найвідоміший його твір це українська пісня Гуцулка Ксеня.