Ми використовуємо cookie для покращення роботи сайту
Українська народна пісня
Слова: Михайло Старицький
Музика: народна
Виконує; Ерко Северин Палидович
Текст пісні
Ніч така, Господи, місячна, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядемо вкупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Став ніби чарівний, променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Там на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.
Небо незміряне всипане зорями
Што то за Божа краса!
Перлами ясними, попід тополями
Грає краплиста роса.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках віднесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько:
Тепло – ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.