Лента за лентою набої подавай

Якось повстанцям стало відомо, що окупанти мають намір передислокувати районний центр з Нових Стрілищ у Вибра-нівку з метою блокування і знищення воїнів УПА. Туди прибув гарнізон 100 чоловік емгебістів. Повстанський провідник вирішив не допустити здійснення цього наміру. В боївці М. Сороколіта залишилось лише 10 чоловік і стільки налічувалось у групі самооборони. Несподівана вечірня атака була настільки вдалою, що ворог лише відстрілювався. У цьому бою вміло діяв юнак-кулеметник Смерека. Маневруючи, він заливав окупантів свинцевим вогнем. Блискуча операція зірвала назавжди намір ворога.

І ось під враженням цього бою, подвигу юнака-кулеметника в умовах побуту Дев'ятницького лісу біля сіл Вибранівка та Чижиків літом 1946 р. народились рядки цієї пісні, їх прочитав кущовий Василь Заставний Шершень (загинув в 1950 р.) і підібрав до них мелодію. У наспівуванні допомагали бойові побратими. Аматори дещо трансформували відому мелодію і поклали на неї ці віршовані рядки. Так появилась пісня.

Через Дев'ятники і Вибранівку проходив зв'язок повстанців на Карпати і далі на Захід. По зв'язку постійно прибували люди, нова пісня припала до душі, її переймали і несли у свої відділи. Пісня швидко пішла в люди, де для кращого звучання до приспіву долучено вигук «ех» або «ах”.

В одному з численних нерівних боїв тяжко поранений М. Сороколіта знепритомнів і потрапив до рук емгебістів. Пережив страшні тортури. Був засуджений до кари смерті, потім заміненої на 25-річну каторгу. Відбував у концтаборах Кінгірі, на мідних рудниках в Джез-казгані, готував повстання. Втративши здоров'я, в 1957 р. визнаний нездатним до праці; йому трохи скоротили термін ув'язнення. І він повернувся на Україну, переїхав в м. Миколаїв, потім на Львівщину.