Тартак - Понад хмарами

Понад хмарами

Слова: Олександр Положинський

Музика: гурт Тартак

Виконує: гурт Тартак

Текст пісні

Приспів:

Понад хмарами зорі парами розсипаються.

Понад росами верби з лозами колихаються.

Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.

Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

Ти знаєш, як я за тобою сумую.

Я не знаходжу собі місця –

Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую

Вулицями міста.

Самотнього, як я, самотнього, як ти.

Міста, що поєднало мене з тобою,

Міста, що розлучило тебе зі мною.

Я хотів би запитати – навіщо?

Та замість відповіді тільки вітер свище...

Десь там – у безлюдних провулках,

Де лиш бродячі пси блукають,

Шукаючи притулку,

Шукаючи поживи.

В них в очах давно нічого не жевріє,

У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.

Їх нічого вже не гріє...

Однак я знаю – на цих порожніх вулицях нічого не шукаю –

Просто втікаю сам від себе.

В своїй уяві знову йду до тебе,

Тому що хочу поєднати дві розірвані частини

Одного цілого –

Ніжного та сильного, чорного та білого.

Можливо, я смішний,

Можливо, я занадто романтичний,

Такий однаково знайомий та однаково незвичний.

Все просто – у моїй душі горить багаття!

Але я хочу помовчати...

Тепер ти маєш щось казати, Катя!

Приспів

А незабаром вийде сонце – я йому зрадію!

Тому що кожний новий день дає мені нову надію

На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш...

Та поки що не можу зрозуміти я – куди ж?...

Куди мені себе подіти доти,

Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?

Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?

Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?

Коли мене в свої обійми забереш ти –

Мене всього, без залишку, без решти?

Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,

Своє тепло розлити у твоєму тілі?...

А час іде... І скільки кроків ще мені зробити треба,

Щоб ніч минула, зникла самота

І я таки дійшов до тебе?

Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!

Можливо, трошки легше...

Можливо, значно важче...

Ти потерпи... Я потерплю –

Недовго вже чекати!

Але я знову замовкаю...

Тепер ти, Катя, маєш щось казати!

Приспів

Понад хмарами зорі парами розсипаються.

Понад росами верби з лозами колихаються.

Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.

Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.